Уроки читання та їх індивідуалізація – для дискусії

  • Застановімося
    Мета особистісно – орієнтованого навчання за принципами “Лицем до дитини” – розвинути прихильне ставлення до писання та читання й передати поняття, що людина читає, щоб отримати інформацію або задоволення. Для цього потрібно відкинути «читання шнурочком» та зосередження над “технікою читання” й змінити підхід до уроків читання. Читай далі

  • Розвиток дитини
    У суспільстві є різні вивіски на крамницях, театрах, вулицях, етикетки на продуктах. Малі діти дуже швидко усвідомлюють, що ця вивіска, етикетка пов’язана з конкретним предметом чи місцем. Діти, які щойно починають розпізнавати друк, самостійно виробляють вміння розпізнавати слова. Декотрі діти спроможні розвинути дуже великий візуальний словник, заки вони вмітимуть розпізнавати та зіставляти букви і склади. Читай далі

  • На що вказують дослідження
    Дослідниця В.А. Вутрік (W. A. Wuthrick )1990 р. облікувала дослідну працю, у якій подала результати спостережень дій учителів під час уроків читання в початкових клясах. Спостереження вказали, що учителі ставляться інакше до дітей, які добре читають, порівняно з дітьми, які читають гірше.
    Коли читає сильніша дитина, учителі більше всміхаються, виявляють зацікавлення, вживають лагідніший тон голосу, надають більше часу відповісти на запитання та коли виправляють, то перебивають у кінці речення або іншої значущої одиниці. Натомість, коли читає слабша дитина, учителі частіше насуплюють брови, морщать уста, кивають головами, менше всміхаються, перебивають дітей та виправляють так, що переривають хід розвитку змісту читаного тексту. Читай далі

  • Теоретичне обґрунтування
    Декотрі теоретики вважають, що мова розвивається із заучуванням граматичних правил. Інші теоретики виходять з основного положення, що мова розвивається у взаємодії з оточуючими людьми. Деякі теоретики вважають, що вміння читати – це вміння відчитати літери й слова. Інші дотримуються думки, що вміння читати – це вміння розуміти текст. Читай далі

  • «Лицем до дитини»
    Філософія принципів “Лицем до дитини” – це, що дитина розвиває вміння говорити, коли спілкується з іншими, маючи нагоду створювати самостійні граматичні правила; а читає, коли має доступ до різних цікавих текстів.

  • Практичне застосування
    Більшість дітей, які приходять до школи, ще не дійшли до «стадії самостійности» в читання. Деякі діти (а головно, коли їм шість літ) перебувають у «стадії розвитку». Деякі можуть навіть бути в «стадії вияву» або в одній зі стадій – «ляльки», або «плато». Таким дітям потрібно дуже багато уваги присвятити, щоб ознайомити їх з друкованим словом.
    Подано три конкретні діяльності, які випробувані в багатьох клясах. Ці діяльності подобаються дітям й збуджують в них бажання читати. Разом з бажанням читати ці діяльності дають дітям нагоду моделювати читання дорослої особи. Як свідчать наукові дослідження – таке моделювання позитивно впливає на розвиток вміння читати. Читай далі

  • Програма навчання
    Програма навчання Міністерства освіти і науки України – це дороговказ для учителя. Керуючись знаннями і вміннями поданими в «Програмі», учителька планує, втілює та оцінює свою роботу й роботу дітей.
    Подані вибіркові цитати з умінь: Робота з книжкою; Робота з текстом – Розуміння, Вибіркове читання, Словник, Дієві особи, Стиль тексту, Структура тексту; Читання вголос/ художнє читання. Читай далі

  • Оцінювання
    Дуже важливо є від самих початків дати дитині змогу керувати своїм навчальним процесом. Конкретно, на уроках читання діти мають нагоду самостійно вибирати, яку книжку вони читатимуть. Як уже згадано, кожна дитина мусить мати змогу індивідуально поспілкуватися з учителькою, щоб прочитати вголос уривок з книжки, який дитина вибрала та підготувала й обговорити події і персонажів. Після зустрічі дитина має записати результати обговорення.
    Після зустрічі з дитиною учителька також мусить процес та результати співбесіди. Читай далі

Для дискусії

  1. Учителька записала наступне у своєму щоденнику: “У другому класі батько влаштував мені іспит (я зрозуміла це пізніше). Володя на урок приніс книжку російською мовою. Я дозволила читати, а потім перед класом хлопець прочитав уривок, який йому найбільше с подобався. Читав дуже гарно, правильно. Я його похвалила, дала наліпку. Хлопчикові сяяли очі. А наступного дня він приніс українську книжку. Батько перевіряв мене, чи я не заборонятиму дитині читати російською мовою” (Б.А.М.)

    • Чи маєте Ви досвід з подібною ситуацією, коли батьки “Вас екзаменують”?
    • Якщо так, то як Ви дали собі раду?
    • Чи згодом зробили б Ви це інакше?
  2. Учителька записала у своєму щоденнику: “У класі створила бібліотечку. Спочатку всі діти із задоволенням приносили книжечки, обмінювались. Зараз ті діти, які гірше читають, не хочуть читати, кажуть, що їм не цікаво.”(Л.М.М.)

    • На якій стадії розвитку читання, правдоподібно, були діти , які не хотіли читати й стверджували, “що їм не цікаво”?
    • На Вашу думку, чому вони так казали?
    • Як можна пристосувати уроки читання для тих дітей, які “гірше читають”?
  3. Учителька записала у своєму щоденнику: “Цей тиждень минув для мене і моїх дітей цікаво. Діти повернулись з канікул. А на канікули мали завдання прочитати казки. І в середу ми інсценізували казки у групах. До того я ніколи такого не робила. Деякі діти виготовили навіть костюми. Першою була казка “Колобок”. Виступили добре. Тільки одна дівчинка Наталя К., яка мала бути лисичкою, чогось заплакала. З’ясувалось, що вона не любить лисички. Бо лисички хитрі, а вона не хоче бути такою.” (М.С.В.)

    • Чи траплялось Вам, що дитина у класі плакала?
    • Як Ви зреагували на це?
    • Як можна було запобігти такому випадкові?
  4. Зважаючи на те, що треба розрізняти читання для самозадоволення від читання для одержання інформації та художнє читання, проаналізуйте вимоги “Програми навчання”!

    • Чи віддзеркалені у вимогах три форми читання?
    • Чи одна форма більше наголошується, ніж інша?
    • Чому, на Вашу думку, це так?
    • Чи Ви погоджуєтеся з цим? Чому?
    • Що б Ви змінили / додали/ вилучили у вимогах “Програми навчання”?
  5. Ан Форестер і Маргарет Райнґарт виокремлюють п’ять стадій розвитку вміння читати.

    • Проаналізуйте рівень дітей у Вашій клясі!
    • Чи всі діти на одній стадії розвитку?
    • Чи є у клясі діти з різних стадій?
    • Якщо є діти, які ще не дійшли до стадії самостійности, як Ви можете посприяти їхньому розвиткові?
  6. Перегляньте поради учителів на сторінках у виділених кольорових рамказ у тексті.

    • Поділіть, які поради сприяють розвиткові читання для самозадоволення, читання для одержання інформації, художньому читанню?
    • Чи є такі, які перетинаються?
    • Чи є якась форма, яка мало охоплена або взагалі не охоплена?
    • Як можна сприяти розвиткові цієї форми?

Самоаналіза

  1. Чи реагую я, коли вголос читають діти, які гірше читають? Чи виправляю їх відразу після помилки, всередині фрази або іншої значущої одиниці? Чи відчуваю різницю в своєму ставленні, коли читає вголос дитина, яка плинно читає, в порівнянні з дитиною, яка читає гірше?

  2. Чи змушую я дітей перед клясою читати вголос текст, який вони ще не мали змоги прочитати одноліткам у малій групі? Чи даю я дітям нагоду під час уроків прочитати вголос попередньо прочитаний текст у малій групі?

  3. Скільки разів на тиждень я виділяю час для мовчазного читання? Чи приношу я цікаву книжку (не дитячу) й читаю разом з дітьми?

  4. Чи виділяю денно 10 хвилин, щоб прочитати вголос дітям казку або уривок з дитячої книжки? Чи дозволяю дітям у цей час вигідно вмоститися та навіть заплющити очі, якщо вони цього бажають?

  5. Чи уможливлюю під час уроків розвиток трьох форм читання : читання для самозадоволення, читання для одержання інформації, художнє читання? Якщо ні, то що можу змінити, щоб це здійснити?

Лицем до дитини > Підручник вчителя > Читання > Для дискусії

Останнє оновлення на Середа, 03 лютого 2021, 09:41