Уроки читання та їх індивідуалізація – дослідження та теоретичні основи

  • Застановімося
    Сьогодні уроки читання здебільша становлять переповідання наперед прочитаного тексту та читання уривків вголос перед цілою клясою. Практика показує, якщо читає вголос одна дитина, решта в дітей часто не слухає. Одні вдають, що дивляться в книжку, інші очима мандрують по стінах, а ще інші активно заважають, штурхаючи та шепочучи. Читай далі

Розвиток дитини

Як і в попередньому розділі, ми розглянемо природний розвиток дитини.

Відомо, що кожна людина проходить конкретні стадії розвитку. Ці стадії розвитку подібні в усьому світі, хоча є і відмінності в межах конкретних дітей та культур. Тому що кожна наступна стадія є наслідком попередньої, немає чітко визначених вікових меж; поодинокі діти часто демонструють нерівномірний розвиток, а навіть регрес, відповідно до норм, характерних для кожної стадії.

Цікаво відбувся урок читання. Учні поділились на групки й зінсценізували вірша “Ходить гарбуз по городу”. У класі є дівчинка Надя В. Вона почала розмовляти в 5 років. На уроках з нею важко знайти спільну мову. А на цьому уроці я її не впізнала! Надя виконувала роль дині “гарбузової господині”. Дівчинка старалась інтонацією й рухами передати свій образ. Усім дітям сподобалось, а після уроку Наді спитала: “Коли ми ще будемо бавитись в театр?”.
Тетяна М. Адам’юк, м. Львів СШ №40

Таблиці запропоновані вчителям як зразок для систематичного спостереження над тим, як розвивається вміння читати у дітей. Можна передбачити, що у процесі спостереження за поведінкою окремої дитини вчителі намагатимуться зіставити окремі дії з характерис- тиками стадій розвитку. А це дає право сподіватися, що вони забезпечать відповідну атмосферу, яка б стимулювала дітей і сприяла їхньому постійному розвиткові.

Таблиці взято з проєкту “Спостереження за віковими особливостями дітей” Управління освіти міста Торонта (Канада).

Розвиток читання у дитини

(2 – 5 років)

  • Спостерігає, як читають дорослі- вдає, що читає.
  • Шукає відповідне значення в символах, довкіллі, наприклад, вивіски, оголошення.
  • Багато дітей свідомі, що можна знайти значення в малюнках і письмі.

(5 – 7 років)

  • Продовжує набувати вміння розглядати книжки.
  • Розвиває інтерес дорослому розповідати оповідання під диктовку.
  • Починає будувати візуальний словник.
  • Використовує різноманітність прочитаного матеріалу для розвитку власних стратегій у відшукуванні змісту.
  • Читання вголос може бути повільним і розважливим.

(7 – 9 років)

  • Читання вголос стає прискореним і виразним.
  • Розвивається здатність читати мовчки.
  • Швидкість читання мовчки на рівні розмовної мови.
  • У пізнішому розвитку деякі спроможні «навчатися за допомогою читання».

Мова символів

У суспільстві є різні вивіски на крамницях, театрах, вулицях, етикетки на продуктах. Малі діти дуже швидко усвідомлюють, що ця вивіска, етикетка пов’язана з конкретним предметом чи місцем. Наприклад, дитина знає, що в коробці, на якій написано “Палички”, є солодкі палички. Якщо вона побачить таку коробку, вона впізнає її і, якщо вони їй смакують, т о може активно їх вимагати.

Під диктовку

Див.: “Розвиток письма у дитини”

Читаймо в унісон
Читаймо в унісон
Учителька Любов Чуба, м.Львів ПШ «Школи Радості»

Візуальний словник

Діти, які щойно починають розпізнавати друк, самостійно виробляють вміння розпізнавати слова. Декотрі діти спроможні розвинути дуже великий візуальний словник, заки вони вмітимуть розпізнавати та зіставляти букви і склади.

На що вказують дослідження

У попередньому розділі було з’ясовано, що зв’язки між мозковими клітинами творяться, якщо є нагода активно досліджувати довколишній світ та вживати всі смисли. Тому стверджують, що мозок – це організм, який постійно розвивається.

У цьому розділі ми розглянемо, що можна ствердити про мовний розвиток, а також про розвиток вміння читати на основі наукових досліджень сьогодення.

Від глобального до конкретного

Велика частина дослідів вказує, що мозок сприймає нову інформацію перше глобально, а далі аналізує подробиці інформації (Shuy, 1981; Smith, 1986:71). Натомість, як вказують спостереження за навчальним процесом та аналіз навчальних програм, традиційна методика навчання читати відбувається у зворотному від природного процесі- від подробиць до глобального (Shuy, 1981).

Природний розвиток мови

У 1970-х роках при Гарвардському університеті Роджер Бравн (Brown, 1973) провів серію дослідів, в яких спостерігав за мовним розвитком дітей. Це були початки дослідів, які згодом розвинулися у західному світі й поставили під сумнів твердження, що дитина засвоює рідну мову, коли заучує напам’ять фрази та речення.

Подальші досліди вказали, що роля дорослих у розвитку мови полягає не в тому, що вони виправляють граматичні не точності дитини. Навпаки, спостереження за дітьми і дорослими показали, що в ранньому віці батьки рідко звертають увагу на граматичний розвиток дитини, а радше зосереджують свої завваги до змісту сказаного. Цікаво, що навіть спеціяльно не навчаючись, дитина засвоює граматичні правила рідної мови.

Коли групи складали одна для одної завдання для тексту, виникла невелика проблема, деякі запитання були неточно сформульовані й тому на них було важко відповісти. У такому випадку група, яка нечітко склала запитання, корегувала або доповнювала його.
Надія І. Лесь, м. Львів СШ №15

Від часу дослідів Роджера Бравна наукова робота вказала, що мала дитина вивчає рідну мову в співдії з дорослими. Вона бавиться звуками, вимовляючи різні небилиці, на що батьки усміхаються. Якщо дитина говорить, дорослі звертають увагу на зміст та поширюють знання дитини, подаючи нову інформацію. Мала дитина безперестанку спостерігає за довкіллям та ставить запитання. Дитина вживає мову для комунікації.

Стадії розвитку вміння читати

На підставі спостережень за дітьми дослідниками Д. Голдавей ( Holdaway, 1979), Ан Форестер та Маргарет Райнгарт розвиток вміння читати можна поділити на п’ять стадій (Forester & Reinhard, 1989).

Стадія вияву

Дитина ознайомлюється з поняттям письма, починає впізнавати букви, розвиває візуальний словник, розуміє, що через читання можна дізнатися щось нове.

Стадія ляльки

Особливість цієї стадії у тому, що ззовні це виявляється періодом спокою. Виглядає, ніби дитина нічого нового не вчиться. Насправді, у цей час дитина “перетравлює” інформацію, яку вона почерпнула в попередній стадії. Мозок дитини активно будує зв’язки між клітинами.

Коли діти приходять з їдальні збуджені, знервовані, я сідаю за стіл і читаю їм, діти заспокоюються. Я читаю ще 5-10 хв., а потім перериваю читання на цікавому місці й кажу: ”Продовжимо наступного разу”.
Марія Б. Політило, м. Львів СШ №76

Стадія розвитку

Дитина починає розпізнавати літери та сполучення. Тому що вона ще не в силі все прочитати, дитина вживає своє знання про довкілля та ілюстративний матеріял, щоб здогадатися, що написано.

Стадія плато

Вияв цієї стадії характеризується на зовні періодом спокою. Дитина знову “перетравлює” інформацію. Мозок дитини будує нові зв’язки між клітинами.

Стадія самостійности

У цій стадії дитина вміє самостійно читати первісно їй невідомий текст. Дитина вчиться читати, якщо вона відчитує текст, який вже частково знає напам’ять, а не коли вона робить безліч вправ, у яких треба зіставити літери з звуками. Дитина вчиться читати, коли вона читає тексти, у яких є цікава інформація, а не коли вона вивчає фонетичні та морфологічні правила.

На початку кожного уроку Читання проводжу «хвилинку спокою»- 4-5 хв. Готую дітям вірш до теми уроку. Коротенько обговорюємо його. На дошці й в зошитах для читання записуємо найважливіші слова, що характеризують вірш. Пропонувала дітям самим підшуковувати вірші.
Марія М. Стефанець, м. Львів СШ № 96

Коли дитина читає, вона шукає змісту. Її не цікавить, яка літера виражає який звук. Вона хоче знати, як відбувається дія, що сталося в оповіданні. Дитина читає, зосереджуючись на розумінні тексту.

Упередженість учителя

Дослідниця В.А. Вутрік (W. A. Wuthrick) 1990 р. облікувала дослідну працю, у якій подала результати спостережень дій учителів під час уроків читання в початкових клясах. Спостереження вказали, що учителі ставляться інакше до дітей, які добре читають, порівняно з дітьми, які читають гірше.

Коли читає сильніша дитина, учителі більше всміхаються, виявляють зацікавлення, вживають лагідніший тон голосу, надають більше часу відповісти на запитання та коли виправляють, то перебивають у кінці речення або іншої значущої одиниці. Натомість, коли читає слабша дитина, учителі частіше насуплюють брови, морщать уста, кивають головами, менше всміхаються, перебивають дітей та виправляють так, що переривають хід розвитку змісту читаного тексту.

Вчора на уроці читання я працювала над матеріялом групами (але так, що спочатку формувала одну групу, а потім розформовувала її і створювала іншу). Перші групи я формувала за “однаковим” розумовим розвитком (сильні + слабкі, слабкі + слабкі).

Мене передусім цікавили слабкі діти, як вони поводитимуться у вдруге сформованій групі. І ось, що я побачила:

  1. Іванна Б. переповіла тільки початок тексту, діти їй ставили питання, але вона казала, що не пам’ятає, що було далі. Навіть на мою пропозицію пошукати підказку в книжці – нічого не згадала.
  2. Юра П. дуже засоромився, щось бурмотів собі під ніс, опустив голову і сказав, що не буде переказувати ( і не переказував). Коли я запитала, кому б з дітей він хотів розповісти, що цікавого прочитав, він відповів: “Нікому!”.
  3. Зате Сергій Б. і Богдан Ч. (також учні з найслабшої групи) перевищили всі мої сподівання.
     

У своїх групах вони отримали “перемогу” (коли я в кожній групі питала, чия розповідь найбільше сподобалася). Я і в думці такого не мала, не могла собі такого уявити, що в групи, де були «змішані» діти, ті, найслабші, найкраще виконають завдання.

Від цього уроку, чесно кажучи, я отримала найбільше задоволення (порівняно з іншими), і такий варіант роботи у групах мені сподобався найбільше.
Ірина Нусбавм, м. Львів

Одне слово, учителі своєю підсвідомою поведінкою створюють ситуацію, у якій подають до відома, що, на їхню думку, дитина має справитися ліпше чи гірше. Діти їх не розчаровують, у результаті чого різниці між сильнішими й слабшими дітьми щодо навичок читання до закінчення шкільної кар’єри лишаються такими, якими були спочатку або навіть поширюються. Докладніше обговорення цієї проблеми учительської роботи буде обговорено в розділі про оцінювання.

Теоретичне обґрунтування

Сьогодні побутує дві загальноприйняті теорії щодо розвитку мови та дві щодо розвитку вміння читати.

Розвиток мови

Декотрі теоретики вважають, що мова розвивається із заучуванням граматичних правил. Інші теоретики виходять з основного положення, що мова розвивається у взаємодії з оточуючими людьми.

Заучування правил

У певних наукових колах (особливо у Радянській школі) побутує думка, що мала дитина вивчає мову за допомогою заучування напам’ять граматичних правил. Теорія розвитку мови ґрунтується на понятті, що мозок дитини порожній. У цей порожній мозок треба вкласти все потрібне знання. Щоб це уможливити, треба дати дитині всю потрібну їй інформацію та перевіряти, чи вона її засвоїла (Skinner).

Творчий розвиток

Проте інші наукові кола, внаслідок аналізу граматичних правил, з’ясували, що кількість інформації, яку дитина мусить засвоїти, дуже велика. Таку кількість інформації неможливо вивчити, якщо дитина мала б це зробити тільки запам’ятовуючи. Також виявилося, що досі у світі нема мови, яку вповні описали мовознавці. Якщо мовознавці не зуміли описати всі граматичні особливості мови, то як можуть це зробити батьки й дитина? Також, виявляється, що, хоча діти володіють рідною мовою граматично, батьки мало уваги приділяють граматиці. Такі ствердження вказують, що дитина мусить мати внутрішні схеми, які вже присутні при народженні, за допомогою яких вона самостійно створює граматичні правила.

Робота за вказівками (читання)

Візьми шаблон писанки.
Поклади шаблон на кольоровий папір.
Обмалюй шаблон.
Виріж писанку по лінії.
Зроби ще дві писанки різних кольорів.
Наклей писанки на аркуш паперу.
Виріж для них тарілку.
Наклей тарілку під писанками.
Внизу напиши своє ім’я і прізвище.

Ольга П. Яремко, м. Львів СШ № 13

Сьогодні у сучасній науці прийнято, що мала дитина самостійно створює граматичні правила, порівнюючи відомі формули та правила з новою інформацією. Дитина випробовує такі самостійно створені правила , застосовуючи їх у розмові з дорослими. Вона активно творить, а не заучує граматичні правила. Дитина – це ніби малий дослідник, який аналізує нове, зіставляє з відомим, творить гіпотези, випробовує та міняє правила, коли отримує нову інформацію.

Читання

Деякі теоретики вважають, що вміння читати – це вміння відчитати літери й слова. Інші дотримуються думки , що вміння читати – це вміння розуміти текст.

Відчитування тексту

У певних наукових колах побутує думка, що спроможність читати залежить від вміння зіставити літери зі звуками, себто відчитувати написаний текст. Разом з таким поняттям є поняття, що є тільки одне можливе тлумачення кожного тексту з- те, яку надав їй автор. На основі дослідної праці щодо комунікації та процесу читання ці поняття відкинуто. багатьма сучасними науковцями.

На картках виписати:

  1. Хто головний герой книжки ? Який він? Чому так думаєш?
  2. Прочитай закінчення книжки. Як би ти змінив його по – своєму?

Оксана Демків, м. Львів

Тлумачення тексту

Натомість є науковці, які сьогодні вважають, що процес читання – це творчий процес. Цей процес розпочинається в ранньому віці, коли дитина впізнає написи на етикетках улюблених страв, іграшок чи крамниць. Процес продовжується, коли дитина запам’ятовує і усно відтворює текст улюбленої казки. Згодом дитина починає розпізнавати фрази та слова у текстах і плавно переходить на самостійне читання. Читаючи, дитина зосереджується на розумінні того, що вона читає. Вона звертає увагу на літери та сполучення лише тих слів, які їй невідомі. Часто дитина перескакує поодинокі слова та фрази, коли читає. Кожна дитина розуміє написаний текст по – своєму, згідно зі своїм світосприйманням, знанням та первісними переживаннями.

«Лицем до дитини»

Філософія принципів “Лицем до дитини” – це, що дитина розвиває вміння говорити, коли спілкується з іншими, маючи нагоду створювати самостійні граматичні правила; а читає, коли має доступ до різних цікавих текстів.

Читай далі…. Практичне застосування

Лицем до дитини > Підручник > Читання > Дослідження та теорія

Останнє оновлення на Середа, 03 лютого 2021, 09:38